Астрономи, які спостерігають за допомогою космічного телескопа НАСА імені Джеймса Вебба, зробили гостроцікаве відкриття - ізольований коричневий карлик W1935 демонструє інфрачервону емісію метану, що натякає на існування полярних сяйв, подібних до земного Північного сяйва, розповідають OstanniPodii.com.

Загадка поглиблюється, оскільки W1935 позбавлена сусідньої зорі, яка зазвичай необхідна для створення зоряного вітру, відповідального за аврори.

У контексті Землі полярні сяйва народжуються, коли сонячні частинки, захоплені земним магнітним полем, стикаються з молекулами газу в атмосфері, породжуючи яскраві світлові дисплеї поблизу полюсів. Для газових гігантів, таких як Юпітер і Сатурн, полярні сяйва є результатом як взаємодії сонячного вітру, так і внеску активних супутників, таких як Іо та Енцелад. Відсутність зоряного вітру навколо самотнього коричневого карлика W1935 залишає незрозумілим джерело енергії його верхньої атмосфери та, як наслідок, викиди метану.

Дослідницька група під керівництвом Джекі Фаерті припускає, що полярні сяйва можуть виникати через взаємодію з міжзоряною плазмою, невиявленим активним супутником або через внутрішні атмосферні процеси, подібні до тих, що відбуваються на Юпітері й Сатурні. Відкриття команди астрономів, представлене на 243-му засіданні Американського астрономічного товариства, є важливим, оскільки W1935 - це перший авроральний кандидат за межами Сонячної системи із сигнатурою емісії метану, а також найхолодніший з відомих авроральних кандидатів за межами Сонячної системи.

Чутливі інструменти космічного телескопа Джеймса Вебба дозволили астрономам виявити цю унікальну емісію та, за допомогою комп'ютерного моделювання, припустити наявність температурної інверсії в атмосфері W1935, де температура зростає з висотою - явище, яке зазвичай спостерігається на планетах з близькими зорями.